Нижнянський ЗДО (ясла-садок) Деражнянськоі міської ради Хмельницької області

 

освітня програма

                 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор  Нижнянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок)

Деражнянської міської ради Хмельницької області

_______________ Н.Р.Ткачук

«___» _________________2023 р.

 

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 
 
Нижнянського закладу дошкільної освіти  (ясла-садок)

Деражнянської міської ради

Хмельницької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СХВАЛЕНО

рішенням педагогічної ради

протокол №____, від

«____» ____________ 2023р.

 

 

 

 

 

I .Загальні положення освітньої програми

 

Нижнянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) Деражнянської міської ради Хмельницької області 
 

Освітня програма Нижнянського дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Деражнянської районної ради Хмельницької області  розроблена на виконання  Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», базового компонента дошкільної освіти, наказу Міністерства освіти від 22.05.2012 № 615 «Про затвердження базового компонента дошкільної освіти».

Освітня програма визначає:

1. Загальний обсяг навантаження та очікуванні результати навчання здобувачів дошкільної освіти;

2. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

3. Форми організації освітнього процесу;

4. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

 

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття дошкільної освіти:

Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад від 12.03.2003р.  № 305 та спільного листа Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я від 29.09.2014р. № 1/9-500/04.01.16/28103 прийом дітей в дошкільний навчальний заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків, або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідкою дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження.

До дошкільного навчального закладу зараховуються діти віком від 1,5 до 6(7) років.

 

І. Загальний обсяг навантаження та очікуванні результати навчання здобувачів дошкільної освіти

У 2022/2023 навчальному році організація освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі реалізується за освітньою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт» та за парціальними освітніми програмами, а саме:

- Програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку “Про себе треба знати, про себе треба дбати”;

- Програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі «Грайлик».

- Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості».

Економічні зміни в суспільстві обумовлюють потребу формування передумов фінансово-економічної освіти в єдності з моральною освітою, опанування дітьми дошкільного віку необхідних знань і практичних умінь, тому педагогічний колектив у 2022/2023 н.р планує долучитися до впровадження у свою роботу «Міжнародну програму з основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку "Афлатот". 

 Програма «Афлатот» - освітня програма, яка спрямована на формування азів соціальної та фінансової грамотності у дошкільників.
 Особливістю програми є те, що нові знання дошкільникам дає та здобуває разом з дітьми їх новий друг – зірочка Афлатун (це вогник, іскорка, який потрапив на Землю з Космосу). Дана програма складається з п;яти ключових елементів, що несуть в собі соціальні та економічні поняття розширення прав і можливостей людини

Навчальне навантаження на дитину складене відповідно до наказу Міністерства освіти від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично-допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності» (додаток 1). 

 

 

 

Очікуванні результати

 

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах дитячої діяльності: ігровій (провідній для дітей дошкільного віку), навчально-ігровій, мовленнєвій, художньо-мовленнєвій, образотворчо-продуктивній, театрально-ігровій, художньо-практичній, пізнавальній, соціокультурній та ін.

Набутя компетенцій вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) науково обгрунтованих знань про себе та довкілля, моральних цінностей; вміння адекватно реагувати на події, виявляти гнучкість, застосовувати інформацію, одержану в спеціально організованій дорослим діяльності, в реальних життєвих ситуаціях, у прагненні домагатись успіху. Життєво компетентний, досвідчений дошкільник поводиться самостійно і конструктивно в різних соціальних і життєвих ситуаціях.

 

ІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

З огляду на важливість дошкільного дитинства, як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої  (Всесвіт) картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантну складову змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина в природному довкіллі», «Дитина у світі культури», «Гра дитини», «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі», «Мовлення дитини», що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

Враховуючи особливості регіону, індивідуальних освітніх запитів дітей та(або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють визначається варіативна складова змісту дошкільної освіти, що конкретизується у робочому навчальному плані на 2022/2023 навчальний рік.

Організація життєдіяльності дітей з урахуванням освітніх ліній, що включені до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Освітня лінія «Особистість дитини» передбачає формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності; виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно-гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

            Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення.

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням.

 

Освітня лінія «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

 

Усвідомлює цінність здоров’я, його значення для повноцінної життєдіяльності. Володіє елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я.

Розуміє, що є шкідливим та корисним для організму.

Безпека життєдіяльності

 

Диференціює поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлює важливість безпеки життєдіяльності.

Знає правила безпечного перебування вдома, у дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках.

Здоров’я та хвороба

Усвідомлює, що може бути здоровою і хворою, розрізняє відповідні стани. Орієнтується в основних показниках власного здоров’я (хороше самопочуття, відсутність больових відчуттів) та здоров’я оточуючих людей.

Знає, що розвиток людського тіла, його здоров’я залежать від повноцінного харчування.

Гігієна життєдіяльності

Самостійно виконує основні гігієнічні процедури. Прагне бути охайною, володіє елементарними навичками особистої гігієни.

Здоров’язбережувальна компетенція

Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини.

САМОСТАВЛЕННЯ

Здійснює елементарні мисленнєві дії (аналіз, порівняння, узагальнення). Має свої уподобання, прихильності, інтереси. Знає, чого хоче (не хоче); може обгрунтувати своє ставлення. Орієнтується в основних емоціях і почуттях; диференціює добро і зло. Адекватно реагує на різні життєві ситуації, намагається стримувати негативні емоції.

Самосвідомість

Розуміє, що власне ім’я вказує на її індивідуальність, статеву належність. Вміє порівняти себе (досягнення, якості, вчинки) з іншими.

Особистісно-оцінна компетенція

 

Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності.

Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях

 

Освітня лінія «ДИТИНА В СОЦІУМІ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

СІМ’Я

Усвідомлює зміст понять «сім’я», «сімейні традиції».

Розуміє, що батьки ― найрідніші люди, які доглядають та виховують своїх дітей, ставиться до них з любов’ю та повагою, турбується про них

Турбується про рідних братів-сестер, дослуховується до старших, опікується молодшими.

Знає, що дідусь та бабуся доводяться батьками татові та мамі. Поважає їх, піклується про їхнє здоров’я, самопочуття

РОДИНА

Знає, що родина об’єднує усіх родичів матері та батька, усвідомлює ступінь рідства.

Помічає зовнішню та внутрішню схожість і несхожість із рідними.

Родинно-побутова компетенція

Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних та близьких членів родини

ЛЮДИ

 

 

 

Дорослі

Вирізняє знайомих людей з-поміж інших як таких, які добре знають один одного, привітно вітається.

 

 

Відкрита для контактів з дорослими людьми різного віку, статі, національності, соціального статусу.

Розуміє, що чужі — це люди, які між собою не знайомі

поводиться з ними обачно, стримано, чемно.

Діти

Здатна входити в контакт з різними за віком дітьми, налагоджує з ними активну взаємодію, спілкування. У колі молодших почувається старшою, а зі старшими — молодшою; усвідомлює свої можливості, дотримується норм спілкування.

Група

Орієнтується в тому, що група — це об’єднання, яке виникає на основі особистих симпатій, емоційних взаємин між її членами.

Розуміє, що дружба — це прояв взаємної довіри, відданості, поваги між людьми. Ініціює дружні стосунки з тими, кому симпатизує, усвідомлює, що дружбою треба дорожити.

Соціально-комунікативна компетенція

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування

 

Освітня лінія «ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

ПРИРОДА ПЛАНЕТИ ЗЕМЛЯ

Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля. Знає, що повітря знаходиться навколо нас, ним дихає все живе. Має уявлення, що тверда поверхня планети, суша, має різну форму (рівнини, пагорби, гори, яри). Розуміє значення води, повітря, поживних речовин для життя рослин, тварин, життєдіяльності людей. Знає, що на Землі вода знаходиться у річках, озерах, морях, океанах, льодовиках та під землею; вода океанів і морів солона, а в річках і озерах переважно прісна; у воді живуть тварини, ростуть рослини; вода необхідна всім живим істотам.

Явища природи

Має елементарне уявлення про природні явища на планеті Земля та сезонні зміни в природі. Називає пори року, їх прикмети, характерні ознаки. Може схарактеризувати зміни в природі кожної пори року (стан погоди, рослин, поведінка тварин).

Вміє одягатися та поводитися під час несприятливої зимової погоди.

Рослини

 

 

 

 

 

Гриби

Розрізняє і називає найпоширеніші у своїй місцевості: дерева, кущі, трави; дикорослі й культурні рослини; ягоди і гриби. Має елементарні уявлення про вплив погодних умов на стан рослин. Спільно з дорослим вирощує рослини та доглядає за ними.

 

Здатна розрізняти найпоширеніші їстівні та отруйні гриби, ягоди, дотримуватися правил безпечної поведінки з ними

 

 

Тварини

Усвідомлює різноманітність тваринного світу. Розрізняє найпоширеніші тварини.

Називає основних представників тварин свого регіону; диких і свійських тварин; знає місце їхнього існування, облаштування житла, значення в природі та житті людей

ЖИТТЄ-ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ

Орієнтується в тому, що природне довкілля та життєдіяльність людини взаємопов’язані.

Володіє знаннями про життєдіяльність людини у природному довкіллі свого регіону

ВСЕСВІТ

Орієнтується у тому, що Всесвіт ― це безліч зірок, планет, може назвати деякі з них.

Природничо-екологічна компетенція

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе.

 

Освітня лінія «ДИТИНА У СВІТІ КУЛЬТУРИ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ

Житло

Виявляє інтерес до предметного світу. Оперує поняттям «житло». Розрізняє інтер’єри міської квартири та сільської оселі. Розуміє роль житла в житті людини. Цінує атмосферу рідної домівки; усвідомлює, що затишок і порядок в оселі залежать від її мешканців; самостійно впорядковує власні речі, іграшки тощо.

За межами житла

Орієнтується у предметному довкіллі за межами житла.

Визначає місцезнаходження навчального закладу, магазину, пояснює, як до них дістатися.

Предметно-практична діяльність

Усвідомлює, що довколишній предметний світ ― рукотворний, створений для задоволення потреб людини та завдяки людській праці. Має елементарні знання про виробництво різних предметів ужитку, технічних приладів та знарядь, засобів пересування та зв’язку, продуктів харчування, гігієни, оперує їх назвами.

Виявляє ціннісне ставлення до результатів людської праці, розуміє її необхідність і мотивацію, зв’язок із життєвими потребами, станом здоров’я. Знає про професійну зайнятість батьків, найближчих родичів .

 

Предметно-практична компетенція

Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій

 

СВІТ МИСТЕЦТВА

Сприйняття мистецтва

Сприймає і усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляє емоції та почуття від побачених чи почутих мистецьких творів. 

Ціннісне ставлення до мистецтва

Виявляє власне ціннісне ставлення до українських мистецьких традицій, фольклору, до мистецьких творів художників, композиторів, музикантів, співаків, танцівників, режисерів, акторів, поетів, письменників.

Художньо-продуктивна діяльність

 

Образотворча

Виявляє інтерес до різних видів візуального мистецтва: декоративно-прикладного, живопису, графіки, скульптури, архітектури, дизайну. Відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності: малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні.

Музична

Має уявлення про вокальну та інструментальну музику,; охоче слухає і оцінює музичні твори, переймається емоціями і почуттями; виразно співає дитячі пісні; володіє елементарною технікою виконання хороводів, танців, музичних ігор, рухів.

Театральна

Творчо застосовує художньо-мовленнєвий і музично-пластично-пісенний досвід у театралізації гри, сценки, самостійно вигаданої казки, творів інших літературних жанрів

Літературна

Уміє декламувати вірші напам’ять, переказувати українські народні казки, застосовувати усну народну творчість в іграх, інсценуванні, розвагах, фольклорних святах.

Художньо-продуктивна компетенція

Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті.

 

 

Освітня лінія «ГРА ДИТИНИ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

ГРА ЯК ПРОВІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Надає перевагу грі як провідній діяльності. Зацікавлено ставиться до ігрової діяльності, використовує власний досвід для створення ігрових задумів; реалізує в них свої пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби.

Сюжетно-рольова гра

Розуміє, що гра має сюжет; ініціює, обирає, підтримує та вибудовує різні сюжети; розгортає, збагачує ігровий задум.

Раціонально використовує предметно-ігрове середовище для реалізації ігрових задумів, здійснює заміщення на рівні ігрових дій, предметів, подій

Конструкторсько-будівельні ігри

Іграшка

Виявляє інтерес і бажання до відображення широкого кола об’єктів довколишньої дійсності, використовуючи при цьому попередньо набутий досвід діяльності з різними конструкторами (зокрема LEGO), природним та штучним матеріалом; уміє планомірно розглядати предмети і споруди, виокремлювати в них основні складові конструкції, їх співвідношення за розмірами, формами, розташуванням; створює власні роботи за зразком, умовою, задумом; добирає необхідний матеріал, деталі; використовує різні способи створення будівлі та елементи оздоблення; вміє діяти послідовно, злагоджено з іншими учасниками, здатна аналізувати результати власної та спільної діяльності.

Знає, впізнає і називає різні види іграшок: образні ― ляльки (хлопчики, дівчатка, жінки, чоловіки, бабусі, дідусі) та іграшки, що зображують тварин і птахів; сенсорно-дидактичні (геометричні фігури і втулки, мозаїка, кільця, бірюльки, діжки, палички, розбірні матрьошки, пірамідки тощо); глиняні, м’які, дерев’яні, металеві українські народні іграшки; конструктивно-будівельні, спортивні, технічні, іграшки-саморобки, настільно-друковані. Використовує іграшки відповідно до призначення та їх змісту.

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ГРІ

Усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності. Домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів, визнає якісне виконання ролі іншими. Узгоджує у ході гри свої та інших дітей бажання і можливості.

Обирає для гри безпечне місце та атрибути

Ігрова компетенція

Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри

 

 

Освітня лінія «ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

СЕНСОРНІ ЕТАЛОНИ

Знає назву сенсорних еталонів: колір, форма, величина (їх види, ознаки, властивості); користується словами, що їх характеризують (кольори та їх відтінки; форми ― об’ємні, площинні: циліндр, куб, прямокутник, трикутник тощо); визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталону. Вміє порівнювати предмети за кольором, формою, величиною, виділяти в них схожі та відмінні ознаки. Розрізняє і називає властивості і якості предметів (гладкий, шорсткий, м’який, металевий, дерев’яний, скляний, бавовняний тощо). Класифікує предмети та їх сукупності за кількісними та якісними ознаками; оперує множинами (посуд, одяг, тварини тощо); упорядковує об’єкти в напряму зростання чи зменшення певної ознаки та за їх розміщенням.

Орієнтується у просторі на основі його безпосереднього сприйняття та словесного позначення просторових категорій (місцеположення, віддаленість); визначає своє місцезнаходження відносно об’єктів, що її оточують, розташування предметів і об’єктів у просторі (близько, далеко, ліворуч, праворуч, всередині, під, над, біля, зверху, знизу, назад, вперед). Орієнтується на площині аркуша паперу, книги; вміє складати орнаменти, малюнки з використанням геометричних фігур, різних за величиною, формою, кольором.

ПІЗНАВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ

Виявляє інтерес до довкілля та самої себе. Активно сприймає предмети, об’єкти, людей, події. Спостережлива, кмітлива, допитлива, вміло використовує побачене і почуте раніше, робить спроби самостійно доходити висновків. Знаходить нове у знайомому та знайоме в новому; радіє зі своїх відкриттів.

Сенсорно-пізнавальна компетенція

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно-символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення

ЕЛЕМЕНТАРНІ МАТЕМАТИЧНІ УЯВЛЕННЯ

Усвідомлює зміст понять «число», «цифра», «лічба», «рахунок», «задача». Має уявлення про натуральний ряд чисел. Лічить у межах 10 у прямому та зворотному порядках; користується кількісними та порядковими числівниками. Знає цифри від «0» до «9». Визначає кількісний склад числа в межах 10. Порівнює суміжні числа. Складає числа із двох менших; розуміє і оперує поняттям «на 1(2) одиниці менше/більше».

Математична компетенція

Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10

 

 

Освітня лінія «МОВЛЕННЯ ДИТИНИ»

Зміст освіти

Результати освітньої роботи

ЗВУКОВА КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Розрізняє мовні і немовні, близькі і схожі звуки рідної мови; має розвинений фонематичний слух і мовленнєве дихання; регулює темп мовлення та гучність голосу залежно від ситуації; виявляє неточності у вимові звуків у словах та вживанні наголосу; використовує мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності.

Фонетична компетенція

Оволодіває чіткою вимовою всіх звуків рідної мови і звукосполучень відповідно до орфоепічних норм; має розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; оволодіває мовними і немовними засобами виразності та прийомами звукового аналізу слів; усвідомлює звуковий склад рідної мови

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Має збалансований словниковий запас із різних освітніх ліній: «Особистість дитини», «Дитина в соціумі», «Дитина у природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина у світі культури», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі»; добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події; вживає слова різної складності, синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова; фразеологічні звороти; знає прислів’я, приказки, утішки, загадки, скоромовки; володіє формулами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент), формами звертання до дорослих і дітей

Лексична компетенція

Оперує узагальненими словами різного порядку, стійкими загальновживаними словосполученнями; мовлення дітей набуває образності; за кількісною та якісною характеристикою словник дитини сягає такого рівня, що вона може легко спілкуватися з дорослими і дітьми, підтримувати розмову на будь-яку тему в межах свого розуміння

ГРАМАТИЧНА ПРАВИЛЬНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Вживає всі частини мови (іменники, дієслова, прикметники, частки, вигуки, сполучники і сполучні слова); утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами; створює нові слова за допомогою суфіксів, префіксів, споріднені і однокореневі слова; володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки; вживає різні за складністю типи речень (прості, складні, складносурядні, складнопідрядні зі сполучниками і сполучними словами)

Граматична компетенція

Вживає (неусвідомлено) граматичні форми рідної мови згідно із законами і нормами граматики (рід, число, відмінок, дієвідміна, клична форма тощо), має розвинене чуття граматичної форми; наявні корекційні навички щодо правильності вживання граматичних форм та порядку слів у реченні

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ДІАЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими); підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших; будує запропонований діалог відповідно до теми; відповідає на запитання за змістом картини, художнього твору; виконує словесні доручення, звітує про їх виконання; вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, започаткувати діалог, передавати словами і мімікою свою готовність спілкуватись, обмінюватись інформацією, брати почуте до уваги, домовлятися; ввічливо ставиться до партнерів по спілкуванню; виявляє свою зацікавленість у розмові, щирість висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовників; розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити; вживає лагідні, пестливі слова

Діалогічна компетенція

Ініціює і підтримує розпочату розмову в різних ситуаціях спілкування, відповідає на запитання співрозмовника і звертається із запитаннями, орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовні і немовні засоби для вирішення комунікативних завдань; дотримується правил мовленнєвої поведінки та мовленнєвого етикету і коректно виявляє власне емоційне ставлення до предмета розмови і співрозмовника та коригує його залежно від ситуації спілкування

 

МОНОЛОГІЧНЕ МОВЛЕННЯ

Складає різні види розповідей: описові, сюжетні, творчі (розповіді-повідомлення, роздуми, пояснення, етюди), переказує художні тексти, складає розповіді як за планом вихователя, так і самостійно; розповідає про події із власного життя, за змістом картини, художніх творів, на запропоновану тему, за ігровою та уявлюваною ситуаціями, за результатами спостережень та власної діяльності; самостійно розповідає знайомі казки, вміє пояснити хід наступної гри, майбутній сюжет малюнка, аплікації, виробу; планує, пояснює і регулює свої дії

Монологічна компетенція

Володіє навичками розгорнутого, послідовного, логічного, зв’язного мовлення; складає різного типу розповіді, імпровізує, розмірковує про предмети, явища, події, друзів; доходить елементарних узагальнень, висновків; висловлює зв’язні самостійні оцінні судження стосовно різних явищ, подій, поведінки людей, героїв художніх творів; виявляє словесну творчість у різних видах мовленнєвої діяльності

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ДЕРЖАВНА

Розуміє, що в Україні українська мова є державною; розрізняє близькі, але неоднакові звуки рідної та української мов; розпізнає нові звуки; правильно і чітко вимовляє всі звуки української мови та наголошує слова відповідно до орфоепічних норм української мови; слухає і розуміє мовлення дорослих, казки, оповідання, вірші, запам’ятовує їх; володіє діалогічним мовленням: ініціює, продовжує і завершує діалог, використовуючи етикетну українську лексику; переказує невеличкі тексти та казки; спілкується українською мовою залежно від ситуації

Мовленнєва компетенція

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Комунікативна компетенція

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.

 

 

 

 

ІІІ. Форми організації освітнього процесу

           

Організація освітнього процесу в дошкільному закладі здійснюється відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» і спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного навчального закладу.

 У навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації освітньої діяльності дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін..), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети.

Основною формою організації освітньої діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін..).

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку  - від 15 до 25 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого  дошкільного віку - від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні ( ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

З огляду на те, що провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гра широко використовується в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах.

Упродовж  усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

            Переорієнтація  навчально-виховного  процесу в  сучасному дошкільному навчальному закладі на розвиток дитячої особистості надає особливої ваги таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним.

Самостійна діяльність дітей  організується в усіх вікових групах щодня в  першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуються різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаються до участі в них всі діти даної групи. Зміст та рівень самостійної діяльності дітей залежать від їхнього досвіду, запасу знань, умінь і навичок, рівня розвитку творчої уяви, самостійності, ініціативи, організаторських здібностей, а також від наявної матеріальної бази та якості педагогічного керівництва. Організоване проведення цієї форми роботи забезпечується як  безпосереднім, так і опосередкованим керівництвом з боку вихователя.

Індивідуальна робота з дітьми як самостійна  організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в  приміщеннях і на свіжому повітрі. Вона організується з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).

Гуртки (студії, секції) є додатковою організаційною формою освітнього процесу. Можливе різне профільне спрямування гуртків: естетичного циклу (образотворчої діяльності, художньої праці, гри на музичних інструментах, хореографічні, вокальні, театральні), спортивні (гімнастики, акробатики, ритмічної гімнастики, плавання, настільного тенісу тощо), іноземної мови та ін. Вони організуються з урахуванням інтересів та здібностей самих вихованців, запитів батьків, наявних матеріальних умов та кадрового забезпечення. Зміст гурткової роботи визначається авторськими програмами, які складаються керівниками гуртків на основі власної педагогічної діяльності, вивчення досвіду  інноваційної діяльності, обов'язково узгоджується з освітньою програмою, затвердженою МОН України, за якою працює заклад і відображається у річному плані роботи.  Якщо гурткова робота організується як додаткова освітня послуга (платна), її програма затверджується на рівні місцевого органу управління освіти в установленому порядку.

Гурткові заняття проводяться у другій половині дня, у час, відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей. Тривалість їх відповідає зазначеним вище нормам для навчальних занять, а періодичність проведення становить  1-2 рази на тиждень. Оптимальними є наповнюваність гурткових груп - 10-12 осіб на одному занятті та відвідування однією дитиною одного гуртка на день.

У загальному розкладі гурткових занять раціонально узгоджуються заняття гуртків різних профільних напрямків для дітей різних вікових груп, уникається дублювання тих видів діяльності, на яких базуються навчальні заняття в першій половині дня.

Інші організаційні форми, що мають місце в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, організовуються і проводяться відповідно до  визначених чинними програмами вимог.

 

 

ІV. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Метою проведення внутрішнього контролю у закладі дошкільної освіти є:

- створення єдиної системи діагностики стану і динаміки розвитку якості дошкільної освіти;

- стимулювання суб’єктів освітнього процесу;

- забезпечення зацікавлених сторін в об’єктивній інформації про якість освіти.

Основним завданням внутрішнього контролю освіти є:

- самооцінка стану розвитку дошкільної освіти та ефективності діяльності щодо її удосконалення;

- встановлення відповідності результатів діяльності навчального закладу державним стандартам і соціальним вимогам;

- оцінка рівня освітніх, наукових і творчих досягнень учасників навчально-виховного процесу;

- виявлення факторів, що негативно впливають на розвиток дошкільної освіти.

 

АЛГОРИТМ КОНТРОЛЮ

  • Визначення питань для вивчення
  • Визначення об’єкта  контролю
  • Визначення термінів проведення
  • Визначення форми контролю
  • Збір інформації
  • Аналіз
  • Рекомендації
  • Визначення терміну перевірки рекомендацій

 

При підготовці до контролю спочатку потрібно вивчити нормативні документи; скласти план перевірки та основних питань змісту: методи роботи, терміни проведення, форми узагальнення, види і форми надання методичної допомоги; розподілити функції та повідомити про перевірку

            Результатами перевірки може анаталітична довідка або наказ.

 

ТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Передбачає вивчення окремого питання у групах або в закладі в цілому, яке дає змогу глибоко проаналізувати зміст, методи і прийоми роботи з дітьми.

Термін проведенняпротягом тижня

Підготовка до проведення тематичного контрою здійснюється в 4 етапи:

І етап - Визначення мети, обєктів та субєктів контролю, параметрів оцінки, методів і форм контролю та терміну проведення;

ІІ етап - Складання плану проведення тематичного контролю;

ІІІ етап - Підготовка керівника до проведення контролю;

ІV - Розподіл обовязків  та визначення термінів проведення.

 

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ

  • План тематичної перевірки;
  • матеріали вивчення (анкети, протоколи, діагностики);
  • аналітична довідка з пропозиціями;
  • витяг з протоколу педради, наказ.

 

ФРОНТАЛЬНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Передбачає вивчення стану життєдіяльності дітей за всіма сферами та лініями розвитку , системи освітньої роботи вихователів в окремій групі.

Періодичність контролю – не більше 1-2 рази на рік.

  •  У кожній віковій групі – 1 раз на 5 років
  • Тривалість – від 3 днів до тижня
  • Узагальнюється  - довідкою
  • Результат – обговорюють під час засідання педради, виробничої наради, видається наказ

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ дає змогу визначити результативність роботи за різні період, такі як підсумки роботи в закладі дошкільної освіти за півріччя, навчальний рік; підсумки літнього оздоровлення; підготовка  закладу дошкільної освіти до нового навчального року в період військового стану

Результат контролю:  довідка, наказ.

 

ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ

Передбачає вивчення процесу :порівняння, узагальнення, аналіз,  пошук причин, які викликали ту чи іншу проблему. Має випереджальне значення

Види оперативного контролю:

  • попереджувальний
  • порівняльний

ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ СПРЯМОВАНИЙ  НА :

  • виявлення стану роботи педагогічного колективу та вихователя на певному етапі;
  • вивчення щоденної інформації про хід та результати педагогічного процесу, виявлення причин, що порушують його;
  • перевірку виконання попередніх пропозицій, окремих рішень тощо.

Періодичність:  6-7 питань на місяць

 

ЗМІСТ КОНТРОЛЮ ПЕРЕДБАЧАЄ:

  • Оцінку роботи за день, тиждень (щонайбільше -місяць)
  • Виявлення тих чи інших відхилень у ході освітнього процесу
  • Встановлення причин відхилення фактичного рівня компетентності дітей
  • Педагогічні умови, створені в групі для роботи з дітьми конкретного віку(дидактичні посібники, ігри)
  • Санітарний стан приміщень
  • Виконання розпорядку дня

 

КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ БАЗУЄТЬСЯ    НА ПЕВНИХ ЗАСАДАХ, А САМЕ: творення під час контролю стимулів до активної творчої діяльності;створення умов для постійного самовдосконалення працівників;об’єктивне оцінювання під час контролю не тільки діяльності, але й виявлення динаміки; спільне визначення програми подальшого удосконалення; контроль не повинен обмежуватись інцидентом. Не можна ставити метою контролю збір негативної інформації. Якщо контроль проводиться постійно та планово, то він сприймається як норма; тотальний контроль породжує неохайність. При тотальному контролі працівники знімають із себе відповідальність за якість виконаної роботи; прихований контроль викликає тільки прикрість. Не можна контролювати те, на що раніше ніколи не зверталась увага; не слід контролювати тільки свою "улюблену" ділянку, групу, об’єкт. Якщо зосередити увагу на улюбленому об’єкті, тоді інші члени колективу не потрапляють у поле зору того, хто перевіряє; слід пам’ятати, що контроль – це не формальність. Хто не контролює, той не цікавиться досягненнями своїх працівників. Низька компетентність та страх зіпсувати відносини з підлеглими – погані супутники керівника; не слід контролювати через недовіру. Підозри керівника свідчать про його невпевненість у собі. Делегування повноважень передбачає довіру до підлеглих, а систематичне навчання правильного виконання функціональних обов’язків знімає надмірну опіку та виводить підлеглих на самоконтроль; співпраця того, хто контролює, та працівника, якого перевіряють; якщо відпрацьовану систему не контролювати – це може призвести до хаосу. 

 

 

МОДЕЛЬ БЛОЧНОЇ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ

БЛОК 1.  БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ. СТВОРЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ

  • охорона життя і здоров’я дітей у групі;
  • створення безпечних умов у групі;
  • виконання вимог з охорони праці в групах та приміщеннях дошкільного навчального закладу;
  • санітарний стан груп та приміщень дошкільного навчального закладу;
  • організація діяльності дітей протягом дня;
  • стан ігрових та спортивного майданчиків;
  • відвідування та захворюваність дітей

 

 

БЛОК 2.  МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. ФІНАНСОВИЙ СТАН ДНЗ

  • використання бюджетних та позабюджетних коштів;
  • батьківська оплата за харчування дітей.
  • інвентарний список основних засобів;
  • протипожежний інвентар;
  • обладнання та інвентар харчоблоку;
  • обладнання та інвентар пральної;
  • твердий господарський інвентар;
  • м’який господарський інвентар;
  • стан меблів;
  • спортивний інвентар;
  • стан будинків та основних систем дошкільного навчального закладу;
  • стан ділянки дошкільного навчального закладу ;
  • санітарно-технічне обладнання;
  • медичне обладнання;
  • технічні засоби навчання;
  • відомість витрати мийних засобів.

БЛОК 3.  ОСВІТНЯ РОБОТА

  • організація освітньо-виховного процесу педагогами;
  • підготовка до освітньо-виховного процесу;
  • планування освітньо-виховного процесу;
  • тематичний, фронтальний, підсумковий, оперативний, порівняльний контроль.
  • вивчення освітньої діяльності працівників, які атестуються.

БЛОК 4.  МЕТОДИЧНА РОБОТА

  • різноманітність форм, зміст та дієвість методичної роботи;
  • навчально-методична база та ефективність її використання під час навчально-виховного процесу;
  • науковий рівень методичної роботи;
  • впровадження наукових досягнень, освітніх технологій, концепцій в практику роботи з дітьми;
  • власний доробок методиста (методичні розробки, рекомендації, пам’ятки);
  • зміст та ефективність роботи методкабінету;
  • забезпечення системи та змісту в здійсненні навчально-виховного процесу (планування, комплексна реалізація програмових завдань, актуальність, ефективність застосування методів та прийомів).

БЛОК 5.  ВНУТРІШНЯ ДОКУМЕНТАЦІЯ

  • ведення педагогічної документації дошкільного закладу;
  • ведення внутрішньої документації всіх підрозділів дошкільного навчального закладу:
  • вихователя;
  • вихователя-методиста;
  • практичного психолога;
  • вузьких спеціалістів;
  • медичної служби;
  • харчоблоку.

БЛОК 6.  ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ

  • виконання режиму харчування та організація процесу годування;
  • санітарний стан харчоблоку;
  • санітарний стан продуктової комори.

БЛОК 7.  РОБОТА З СІМ’ЄЮ

  • стан наочного матеріалу для роботи з сім’єю (вихователі, вихователь-методист, практичний психолог);
  • рівень проведення заходів для батьків.

БЛОК 8.  РОБОТА З КАДРАМИ

  • виконання функціональних обов’язків;
  • професійна діяльність педагогів;
  • нагородження персоналу;
  • експертна оцінка взаємодії педагогів із дітьми